Відбувся ІІ територіальний етап змагань з настільного тенісу серед закладів загальної середньої освіти Мар'янівської селищної ради за програмою Спортивних ігор школярів Волині.
7-9 класи змагались дівчата:
Галичанської гімназії - Лаць Діана, Рудь Анна;
Борисковичівської гімназії - Ващук Інна, Мейсик Наталія;
Ржищівської гімназії - Степащук Анна, Притула Дарина;
Бранського ліцею - Бачинська Катерина, Тимчук Марія;
Бужанського ліцею- Вітюк Вікторія.
Бужанський ліцей - Даньчук Юлія, Вітюк Софія;
Борочичевський ліцей - Войтович Анна, Росинюк Вікторія;
Бранський ліцей - Савчук Валерія, Кравчук Олена;
Мар'янівський ліцей - Рибачук Анжела.
За результатами змагань серед 7-9 класів
І місце посіла учениця Ржищівської гімназії Степащук Анна (вчитель Катана Катерина)
за рівною кількістю балів - ІІ місце учениця Ржищівської гімназії Притула Дарина (вчитель Катана Катерина) та учениця Бранського ліцею Бачинська Катерина (вчитель Куліба Сергій)
ІІІ місце учениця Галичанської гімназії Лаць Діана (вчитель Андрєєв Сергій)
За результатами змагань 9-11 класи
І місце учениця Бужанського ліцею Даньчук Юлія (вчитель Сокол Оксана)
ІІ місце учениця Борочичевського ліцею Войтович Анна (вчитель Дохнюк Леонід)
за рівною кількістю балів ІІІ місце учениці Бранського ліцею Савчук Валерія та Кравчук Олена (вчитель Куліба Сергій )
Степащук Анна та Даньчук Юлія готуються до ІІІ районного етапу змагань
Три роки тому, 24 лютого 2022 року, росія розпочала повномасштабну війну проти України, прагнучи знищити нашу державність, нашу культуру, нашу свободу.
24 лютого 2025 року – день, коли ми згадуємо тисячі загиблих, тисячі поранених, мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки.
24 лютого 2025 року – день, коли ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя боронять нашу землю.
24 лютого 2025 року – день, коли ми віримо, що Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні.
Разом ми переможемо! Слава Україні!
Мій любий солдате, пишу я до тебе
З подякою від щирого серця,
Що маю сьогодні я мирнеє небо
Й надію, що лихо минеться.
Ти зараз на Сході – мене захищаєш,
Щоб мирним у мене був сон.
І те, що молюсь я за тебе, – не знаєш,
На це не потрібно ікон!
Я просто у небо звертаюсь до Бога,
Щоб він тебе скрізь боронив,
Безпечною всюди була щоб дорога,
І стало на все тобі сил.
Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,
Молюся за тебе щодня.
І хоч особисто тебе я не знаю,
Мені від тепер ти – рідня!


Відеозвіт виховного заходу нижче за покликанням
Памятаймо 
Колосся руки вгору підіймає,
І жалібно сльозами землю омиває.
І тихо припада до чорної ріллі-
Це ,"золото", святиня на столі !
Таке зернятко у руках своїх тримали,
У жорнах в борошенце протирали.
Не віяли, не провівали
Із гостюками, сміттям паляницю випікали.
Яке страхіття, голодом морити...
Водицю із криниці пити й пити.
Яке життя минулого страждань,
В роки голодомору, не мали сподівань.
Рождалися у муках ще й на ниві,
Матусі молоді ,такі вже сиві.
І пухли руки, животи в малечі,
Який страшний тягар лягав на плечі.
Жували мерзлу, чорну картоплину,
У рабстві гнули, стомленую спину.
Це ,Голокост, його потвора-
Забрала все в людей з комори,
Була команда: придушити і селянина- голодом убити!
Тіла померлих скручені в ровах,
Хтось від безсилля виносив діток на руках


